Цікава інформація

Поради психолога під час карантину

Перейдіть, будь-ласка, для перегляду відео "Поради психолога під час карантину"

https://www.youtube.com/watch?v=TTTuTLQNJ_k&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=1ZMr-9pOBBE&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Hf526hyQaRU&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Y8L6m5yuW5M&feature=youtu.be

Національна безкоштовна  гаряча лінія для дітей

0-800-500-225

Або 116-111
Лінія безкоштовної психологічної анонімної допомоги Херсон 0552397676
Всеукраїнський телефон довіри 0800501701
Лінія довіри "добре слово " цілодобово +380445853585
Електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Стрес – складова частина життя, і в помірних дозах він надає життю смак і аромат.

Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника у незвичайній ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими у собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

На сьогоднішній день ризик виникнення стресу зростає у геометричній прогресії, у зв’язку з загрозою зараження на COVID-19, наша держава знаходиться на карантині, перебування вдома, вимагає від нас готовності як емоційної так і фізичної. Потрібно розуміти, що від кожного з нас залежить,  як саме пройде вимушене ізолювання кожного з нас.

Визначити стадії стресу можна й за фізичним станом людини:

1.   Перша стадія – втома, кров від мозку прибуває до м’язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі, шкіра блискуча й масна.

2.   Друга стадія – вертикальний чи боковий страбізм (косоокість), унаслідок якого людина певний час не може адекватно сприймати відстань.

3.   Третя стадія – під райдужною оболонкою обох очей видно смугу білкової оболонки. Виникає відчуття роз’єднання із самим собою. Важко контролювати потік свідомості.

Що ж робити, якщо у вас таки дистрес? Вам не принесуть полегшення: «активний відпочинок» біля телевізора; також читання книжок, спроби звинуватити у своїх невдачах інших; сплески бурхливих емоцій зі сльозами й голосінням; бажання «усамітнитися», щоб «плекати» свій поганий настрій; снодійне.

Поради практичного психолога,

як зберегти нерви під час карантину

 

Стрес нас супроводжує постійно. Він являється природою, а реакцією людини на зміни, що відбуваються: внутрішні, або навколишнього середовища. Під час стресу мобілізуються всі системи організму. Це допомагає знайти рішення у складній ситуації і пристосуватися.

Сильний стрес який супроводжує людину тривалий час -  дестабілізує роботу мозку: погіршується здатність раціонально мислити, концентруватися і оцінювати те, що відбувається, з'являється м'язова напруга, може порушуватися сон і травний процес, загострюються емоції, актуалізуються страхи, посилюється роздратування, тривожність, підвищується рівень втоми. Це впливає на фізичний стан і настрій. І, як наслідок, зачіпає всі сфери життя: негативно позначається на роботі і стосунках”.

Подивіться навколо, проаналізуйте, що вас оточує, та що відбувається навколо Вас. Спробуйте відчути та зрозуміти що відбувається з Вашим тілом саме в цей момент. Це може м’язова напруга, біль в якійсь частині тіла, втома, важкість дихання, тремтіння. Спробуйте оцінити свій стан за 10 бальною шкалою, де 10 – нестримно неприємні відчуття, а 1 – приємний  стан, де Вас нічого не турбує.

Ви повинні зрозуміти, що реакція на стрес Вашого організму, це цілком нормальні реакції.

Необхідно зрозуміти, що контролювати реакцію організму на стрес неможливо, але можна полегшити свій стан, прийнявши для себе, що Ваш організм навіть якщо Ви розумом розумієте, що це тимчасовий стан, організм активізує всі процеси в організмі, настільки, що бажання контролювати та стримувати емоції буде проявлятися на роботі окремих органів, та організму в цілому.

Існує багато варіантів для полегшення свого стану в стресовій ситуації, для кожного він може бути своїм, все залежить від індивідуальних особливостей особистості. Наприклад:

·        Станьте рівно, піднімаючи руки догори робимо глибокий вдих, на віддихі опускаємо свій торс з руками до полу. Повторюємо від 5 до 10 разів, враховуючи свій емоційний стан за вищезгаданою шкалою.

  • Можна стоячи, або сидячи, поставити рівно ноги несхрещюючи, напружити все тіло (м’язи) на декілька секунд (3-5с.), повторити ці самі дії 5-10 разів.
  • Можна використати ще одну техніку дихання. Протягом 3-х хвилин глибоко вдихайте та видихайте. (може запаморочитися в голові) не спішіть, робіть вправу повільно.
  • Ввімкніть релаксуючу музику, для кожного вона своя, але Ви точно відчуєте задоволення від прослуховування музики, яка Вам подобається (слухати тільки релаксаційну музику , та яка збуджує ваші емоції слухати не потрібно)
  • Важливо розуміти, що сон та харчування також мають велике значення для нашого організму. Отримуйте задоволення від прийняття сніданку, обіду чи вечері. Не спішіть.  
  • Не тримайте в собі негативних емоцій. Спробуйте записати на листі паперу негативні емоції, думки, події, які Вас засмучують.  А після прочитавши все, що Ви записали  можна порвати, спалити, пом’яти та викинути в сміття.

Пам’ятайте, що накопичуючи та стримуючи емоції  Ви погіршуєте свій стан. (відчувати пригнічення це – нормально)

  • Творчість допомагає відволіктися від турбот, неприємних думок. Спробуйте помалювати, написати вірш, розповідь. Вишивання, спів, гра на інструментах, читання цікавої літератури.
  • Складіть графік дня де ранок починається з прокидаюся о _____ годині, і в подробицях описується ранкове вмивання, приготування їжі, відпочинок, робота, якщо ви працюєте вдома, все… і старайтеся притримуватися цього графіку. Зауважу, що точно дотримуватися запланованого графіку дуже важко, але ті люди, які зможуть дотримуватися 7 днів графіку справжні ГЕРОЇ сьогодення!!!
  • Не читайте новини цілодобово. Виберіть для себе наприклад ранкові, або вечірні новини. Користуйтеся перевіреними джерелами інформації.

   В умовах карантину ми змушені довго залишатися вдома. Для когось це випробування самотністю, для інших - перевірка на міцність постійною близькістю. І це абсолютно нормально. Адже як би ви не були дружні з членами сім'ї, мати особистий час і простір дуже важливо для кожної людини. Тому першочерговим завданням є його організація. Поговоріть із домашніми, розподіліть обов'язки і знайдіть час для усамітнення.

Займіться чимось разом. Наприклад, заплануйте регулярну фізичну активність: спільна зарядка, танці, йога. Або організуйте сімейне дозвілля: можна збирати пазли, малювати, будувати халабуди, і ще дуже багато чого. Скористайтеся карантином, аби краще пізнати один одного.

 Будьте зайнятими!

Бережіть себе та своїх близьких!

Поважайте почуття своїх близьких!


 

Часто батьки звертаються до психолога з проблемою відсутності порозуміння з дитиною, споживацьке відношення дитини до батьків і просять поради, як краще спілкуватися з дитиною. Замість порад, пропоную наступний діалог:

 

Син:    Я хочу ігрову приставку Х-ВОХ
Мама: Навіщо?
Син:    Я буду грати. Це здорово. Там можна рухатися.
Мама: А чому у тебе все ще його немає?
Син:    Тому що ти не купуєш!
Мама: А чому я не купую?
Син:    Тому що в тебе грошей немає.
Мама: Зовсім-зовсім немає?
Син:    Є, але на Х-ВОХ ти їх не витратиш
Мама: А чому?
Син:    Тому що ти їх витрачаєш на інші речі.
Мама: На які?
Син:    Напевно, на більш потрібні.
Мама: Що може змінити ситуацію?
Син:    Якщо ми будемо менше витрачати?
Мама: Від чого ти готовий відмовитися заради Х-ВОХ?
Син:    Від кіно і цукерок
Мама: Можеш порахувати, скільки за місяць зекономиш таким чином?
Син:    Близько тисячі
Мама: Скільки місяців будеш так збирати на Х-ВОХ?
Син:    Півтора року.
Мама: Можеш почекати півтора року? Пожити півтора року без кіно і цукерок?
Син:    Ні.
Мама: Є ще ідеї?
Син:    Я піду працювати?
Мама: Куди тебе візьмуть в 11 років працювати? Хто тобі буде платити?
Син:    Нікуди. Не знаю.
Мама: Поки ти цього не знаєш, поки не придумав, як заробляти гроші, що ще ти можеш запропонувати для досягнення мети?
Син:    Тобі треба більше заробляти.
Мама: Прекрасно. Можеш підказати, як мені більше заробляти?
Син:    Більше працювати.
Мама: А де мені взяти на цей час?
Син:    Щось інше не робити.
Мама: Наприклад? Чи не спати, не їсти, не відпочивати я не можу. Куди ще йде мій час?
Син:    Ти ще ходиш в магазин, готуєш, миєш посуд.
Мама: Що ще?
Син:    Ще пилососиш
Мама: Що з цього я можу не робити? Хто буде робити це замість мене?
Син:    Я можу пилососити, мити посуд.
Мама: Супер! Я як раз збиралася купувати посудомийку. Вона коштує стільки ж, як Х-ВОХ. Але якщо посуд митимеш ти, то посудомийка мені не потрібна. Ти готовий мити посуд щодня, якщо ми купимо Х-ВОХ?
Син:    Звичайно!
Мама: Ти готовий мити півроку посуд, поки знову не назбираємо на посудомийку?
Син:    Готовий.
Мама: А якщо ти не виконаєш домовленість? Якщо я куплю Х-ВОХ, а ти відмовишся мити посуд? Як мені тоді бути?
Син:    Ну, буде чесно, якщо ти забереш у мене Х-ВОХ
Мама: А якщо ти нагрєшся за два дні, Х-ВОХ тобі набридне і ти перестанеш мити посуд? У мене тоді не буде ні грошей на посудомийки, ні чистого посуду. Що я буду відчувати? Що б ти відчув на моєму місці?
Син:    Що мене обдурили.
Мама: Ти будеш далі продовжувати вірити людині, яка тебе обдурив?
Син:    Ні.
Мама: Будеш далі з ним про щось домовлятися, щось для нього робити?
Син:    Ні.
Мама: Ти матимеш ще якісь бажання, після того, як Х-ВОХ отримаєш?
Син:    Звичайно.
Мама: Тобто, ти розумієш, що якщо ти, отримавши Х-ВОХ, порушиш умови нашої домовленості, то подальші твої бажання я не буду намагатися виконати? Ти розумієш, що в твоїх інтересах виконувати умови договору?
Син:    Звичайно.
Мама: Що може завадити тобі виконати умови?
Син:    Я можу втомитися.
Мама: Як пропонуєш вирішувати проблему?
Син:    Давай у мене буде вихідний від посуду в неділю
Мама: Добре. Домовилися?
Син:    Домовилися.


Порівняйте з іншим діалогом:


Син:    Я хочу Х-ВОХ

Мама: Давай я куплю, але за це ти завжди будеш мити посуд протягом року, крім вихідного дня. А якщо не будеш, то я тобі більше ніколи нічого не куплю.


     
Начебто домовленість за фактом та ж сама. Але результат - різний. У другому випадку умови дитині нав'язані дорослим. У першому випадку - дитина сама (за допомогою навідних запитань) прийшов до домовленості, а значить рівень усвідомленості і відповідальності за дотримання умов договору буде вище. І ще дитина отримала досвід вирішення життєвої задачі.